Я не простил бы, мой Господь,
всё то, что Ты простил однажды.
И это слишком мягко даже -
пустая жизнь, за годом год,
вся пузырями разлеталась,
и плакал я, что жизнь досталась
в которой вечно "не везёт".
Красивый радужный пузырь
лишь пустотою был наполнен.
Я эту горечь ясно помню,
но жил я, как живёт весь мир,
хоть что-то изменить не в силах,
жизнь мухой в янтаре застыла,
а я - как будто и не жил.
Старался разум заглушить
и наполняя тело ядом,
я слышал, смерть ходила рядом,
но продолжал я просто плыть
куда меня несло теченьем,
не веря сам в своё спасение,
я знал, что мне не победить.
Но не прошёл мой Вечный Бог,
и хоть я ничего не сделал,
Он душу спас мою и тело,
к глухому достучаться смог!
Своей немыслимой любовью
Он пустоту во мне заполнил,
я у Его склоняюсь ног.
Как мог мой Бог меня любить?!
Понять мне это слишком сложно.
Когда всё было безнадёжно,
Он смог погибшее спасти.
И смерть моя ни с чем осталась,
Он взял, что мне предназначалось
и смог меня за всё простить!
Я больше не пузырь пустой,
я благодарностью наполнен,
ведь мой Господь всегда достоин!
Я плачу, Боже, пред Тобой
за боль и смерть, позор и раны -
Ты ничего мне не оставил,
Ты всё на крест забрал с Собой!
Я - Твой теперь, навеки Твой!
Искуплен страшною ценою,
я без Тебя гроша не стою,
я крест возьму и за Тобой.
Я не живу своею жизнью,
Тобой наполнены все мысли,
в Тебе и радость, и покой.
9 мая 2019 г.
Валерий Гаращенко,
Днепропетровск, Украина
Господь нашёл меня в колонии строгого режима, где я уже в четвёртый раз отбывал наказание. Я был хуже очень многих, но Иисус не побрезговал, не прошёл мимо. После встречи с Иисусом, моя жизнь изменилась кардинально, у меня сейчас есть семья, которую я люблю и которая любит меня, я имею все, о чем не смел и мечтать. Я прямо смотрю людям в глаза.
И это все мне дал мой Великий Господь! e-mail автора:valgar_65@mail.ru
Прочитано 1365 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
